- - 2
Найдено совпадений - 3479 за 1.00 сек.
 3241. Курсовий проект (коледж) - ТіОБВ 3-х поверхового житлового будинку | AutoCad
2. Календарний план виконання робіт на об’єкті
2.1. Підрахунок обсягів робіт
2.2. Вибір та обґрунтування основних методів виконання робіт
2.3. Технологічні розрахунки
2.3.1. Таблиця трудомісткості робіт
2.3.2. Відомість потреби основних матеріалів, виробів та напівфабрикатів
2.4. Визначення техніко – економічних показників.
3. Будівельний генеральний план
3.1. Коротке описання прийнятих рішень
3.2. Розрахунок адміністративно-побутових приміщень
3.3. Розрахунок площі складів
3.4. Визначення техніко-економічних показників
4 Безпека праці
4.1. Врахування вимог безпеки праці при проектуванні календарного плану
4.2. Вирішення питань безпеки праці при проектуванні будгенплана
4.3. Охорона довкілля
5. Література
Дата добавления: 03.04.2021
|
|
3242. Курсова работа - Технологічні процеси для верстатів з ЧПУ (Розробка керуючої програми обробки деталі "корпус редуктора") | Компас
1. Торцеве фрезерування бокових поверхонь, витримка розміру 380 h14, шорсткості Ra3.2. Досягаються однократним проходом на сторону торцевою фрезою Ø200.
2. Обробка основних бокових отворів Ø110Н7, Ø130Н7 згідно таблиць може виконуватись двократним фрезеруванням кінцевою фрезою та двократним розточуванням. Фрезерування можна виконувати кінцевою фрезою Ø50 Фреза 223-0105 ГОСТ17026-71.
3. Нарізка нарізі М10 на бокових поверхнях може виконуватись етапами: центрування свердлом Ø16, свердління отвору Ø8 спіральним свердлом 2300-0700 ГОСТ 4010-77, свердління отвору Ø10 свердлом 2300-0713 ГОСТ 4010-77; нарізання нарізі М10 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81, нарізання різі М12 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81.
Дата добавления: 11.04.2021
|
3243. Курсовий проект - Модернізація головного привода базового верстата БТ-01 з метою підвищення продуктивності | Компас
Вступ.
1. Аналіз вихідних даних до проекту та вибір базового верстата.
2. Конструкторський розділ.
2.1. Розрахунок вихідних параметрів, вибір електродвигуна, розрахунок пасової передачі.
2.2. Розрахунок кінематики приводу шпинделя з плавним регулюванням швидкості.
2.3. Розрахунок зубцевих передач.
2.4. Вибір електромагнітних муфт.
2.5. Розрахунок шпинделя.
3. Вибір промислового робота.
4. Експлуатація верстата.
5. Опис графічної частини.
6. Висновки.
Висновки:
Даний верстат має широкий діапазон регулювання частоти обертання шпинделя верстата за рахунок плавного регулювання частот електродвигуна постійного струму серії 4П, що дає змогу спростити конструкцію токарного верстата, тобто коробки швидкостей, за рахунок повної чи часкової заміни (в моєму випадку часкової) зубцевих передач поліклиновими пасовими передачами чи іншими пасами зі зменшенням кількості елементів керування (в моєму випадку 1 регулятор на керування межами частот двигуна та 2 двохпозиційні регулятори які керують вмиканням певної електромагнітної муфти, та 1 регулятор для перемикання між прямою подачею і реверсом яке забезпечується переключенням полюсів на електродвигуні постійного струму. Для даного верстата покращується налагоджння верстата на певну частоту обробки, нарізання нестандартних різьб за допомогою спеціальних різьців. Даний верстат має менші інтервали переналагодження, можливість напівавтоаматичного виробництва за рахунок промислового роботу, що дозволяє обробку заготовок без участі верстатника на проміжку між заміною заготовок. В даному модернізованому варіанті можливе використання даного верстата як в одиничному, так і в масовому виробництві. Економічність цього верставта забезпечується тим, що за рахунок плавного регулювання, а також за рахунок беззупинності роботи зменшується час який потрібен на обробку, час який затрачає робітник на управління і переключання частот, легкість вибору оптимальної швидкості обробки, що значно зекономлює час, а одже за певний проміжок часу ми можемо виготовити більше продукції, яка коштуватиме дешевше за рахунок зменшення робочих годин обслуговуючого персоналу, тобто за рахунок автоматизації виробництва.
Отже можемо зробити висновок, що дана модернізація верстата мод. БТ-01 дозволяє нам робити більшу кількість певних операцій, за менший проміжок часу, з меншим навантаженням на персонал, що я і прагнув досягти виконуючи дану модернізацію верстата мод. БТ-01.
Дата добавления: 11.04.2021
|
3244. Курсовий проект - Електропостачання сільського населеного пункту | Компас
-160.
В роботі також виконано вибір перерізу проводів в мережі 0,38 та 10 кВ та виконано їх перевірку за допустимою втратою напруги. Проведено розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 та 0,38 кВ. Виконано вибір обладнання мережі 10 та 0,38 кВ. До встановлення в мережі 10 кВ прийнято: вимикач ВПМ-10-20/630У3, роз’єднувачі РВЗ-10/400У2 та
РЛНД- 10/400У1, а в мережі 0,38 кВ автоматичні вимикачі серії ВА51.
В курсовій роботі також розраховано параметри релейного захисту лінії 10 кВ – максимального струмового захисту та струмової відсічки. Розглянуті питання влаштування електричних мереж населеного пункту.
ЗМІСТ:
ВСТУП 6
1. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ВВОДАХ ДО СПОЖИВАЧІВ 7
1.1 Розрахунок навантажень на вводі до групи житлових будинків 7
1.2 Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту 7
2. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ СПОЖИВЧИХ ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ 10/0,4 кВ 8
2.1 Розрахунок координат центра навантаження 8
2.2 Трасування повітряних ліній напругою 0,38 кВ 10
3. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 0,38 кВ 11
4. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ 10/0,4 кВ 16
4.1 Визначення розрахункової потужності підстанції 10/0,4 кВ 16
4.2 Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів підстанції 10/0,4 кВ 17
5. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 кВ 18
6. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОЇ ВТРАТИ НАПРУГИ В МЕРЕЖІ 19
7. ВИБІР ПЕРЕРІЗІВ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 21
8. ПЕРЕВІРКА ПОВІТРЯНОЇ ЛІІЇ 0,38 кВ НА КОЛИВАННЯ НАПРУГИ ПІД ЧАС ПУСКУ ПОТУЖНОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА 22
9. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ МЕРЕЖІ 23
9.1 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 кВ 23
9.2 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 0,38 кВ 26
10. ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 28
10.1 Вибір електричних апаратів напругою 10 кВ 28
10.2 Вибір електричних апаратів напругою 0,38 кВ 31
11. РОЗРАХУНОК РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ НАПРУГОЮ 10 кВ 33
11.1 Розрахунок максимального струмового захисту повітряної лінії напругою 10 кВ 33
11.2 Розрахунок струмової відсічки повітряної лінії напругою 10 кВ 35
12. ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖ 10 ТА 0,4 кВ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ 37
Дата добавления: 13.04.2021
|
 3245. КМ Наружная металлическая лестница | AutoCad
- 1 лист
Лист КМ 1: План лестницы,Вид А,Вид Б,Узел 1,Разрез 1-1,Узел 2,Вид В,Вид Г,Вид Д, Вид Е
Лист КМ 2: Узел 3,Узел 4,Разрез 2-2,Разрез 3-3,Вид Ж,Вид И,Вид К,Вид Л,Вид М
Лист КМ 3: Узел 5,Узил 6,Узел 7,Вид Н
Лист КМ 4: Спецификация элементов лестницы
Дата добавления: 15.04.2021
|
3246. Курсовий проект - Особливості проектування фундаментів під дією навантаження різного характеру | AutoCad
1. Вихідні дані
1.1 Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика прийняті за додатком 1.
1.2 Принциповий переріз фундаменту неглибокого закладання та геометричні розміри
приведені у додатку 2. Навантаження на обрізі фундаментів прийняти згідно
додатку 3
1.3 Архітектурно-конструктивні рішення багатоповерхових/висотних будинків
прийняти за додатком 4.
2. Об’єм і склад курсової роботи
2.1 Аналіз ґрунтових умов
Оцінка нашарування ґрунтів та їх фізико-механічних характеристик. Складність
умов(прості, звичайні, складні).
Вибір можливих несучих шарів для фундаменту неглибокого закладання та
пальового фундаменту.
2.2 Фундамент неглибокого закладання.
Визначення несприятливих комбінацій навантажень на фундамент.
Встановлення мінімальної глибини закладання підошви фундаменту.
Розрахунок центрально-навантаженого фундаменту.
Розрахунок позацентрово-навантаженого фундаменту.
Порівняння розмірів та витрат матеріалів (бетон і арматури) центрально- і
позацентрово навантажених фундаментів.
2.2 Пальових фундамент.
Аналіз архітектурно-конструктивних рішень багатоповерхових/висотних будинків.
Встановлення несучого шару основи.
Вибір параметрів фундаменту (розміри, довжина і перерізпаль).
Обґрунтування технології влаштування паль.
Експрес – метод збору навантаження на обрізі фундаментів.
Визначення несучої здатності паль за формулами норм та за даними статичного
зондування.
Визначення попередньої кількості паль у фундаменті будинку.
- ІГЕ-1 – Насипний грунт.
- ІГЕ-2 – Грунтово-рослинний шар.
- ІГЕ-3 – Супісок твердий
- ІГЕ-4 – Супісок лесовидний.
- ІГЕ-5 – Суглинок лесовидний тугопластичний.
- ІГЕ-6 – Суглинок лесовидний м’якопластичний.
ІГЕ-1 насипний ґрунт - згідно таблиці «фізико-механічних характеристик ґрунтів основи» не має належних характеристик окрім щільності ґрунту, тому у якості основи використовуватись не може.
ІГЕ-2 ґрунтово рослинний шар – згідно таблиці не має належних характеристик тому у якості основи використовуватись не може.
ІГЕ-3 – ІГЕ-6 згідно таблиці усі ґрунти мають «нормальний» модуль деформації, найбільший модуль деформації 19МПа має ґрунт ІГЕ-3 супісок твердий. Якщо говорити з приводу щільності ґрунту, то «нормальна» щільність ґрунту рахується ≥ 1,6 т/м3, у нашому випадку усі ґрунти вище даної позначки, а саме: супісок твердий має щільність 1,71 т/м3, супісок лесовидний має щільність 1,61 т/м3, суглинок лесовидний тугопластичний має щільність 1,78 т/м3, суглинок лесовидний м’якопластичний має щільність 1,94 т/м3.
Пальові фундаменти. У нас 22-х поверхова будівля, +2 підвальні поверхи. Низ підошви фундаментної плити буде на глибині 9м.
Вибір можливих несучих шарів для фундаменту неглибокого закладання та пальового фундаменту.
Висновок:
Проаналізувавши характеристики ґрунтів по таблиці «фізико-механічних характеристик ґрунтів основи», вибираємо основу для фундаменту неглибокого закладання ґрунт ІГЕ-4.
Прогнозовано забиваємо наші палі у шар ІГЕ-6. Розміри палі приблизно приймаємо на даний момент довжиною 12м.
Дата добавления: 20.04.2021
|
3247. Курсовая работа - Описание цеха по подготовке семян к производству халвы | Компас
2007.
Правила приймання
1. Приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість і безпеку, в якому додатково зазначають клас за кислотним числом олії, клас за натурою, а також ураженість соняшнику білою або сірою гниллю (в разі ураженості).
2. Приймання соняшнику здійснюють згідно з ГОСТ 10852.
3. Для визначення якості заготовлюваних насіння і перевірки якості поставлених насіння на відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації від кожної партії відбирають середню пробу масою не менше 2,0 кг для крупнонасінних культур (арахіс, рицина, соняшник, соя) або не менше 1,0 кг для дрібнонасінних культур, виділену з об'єднаної проби.
4. При прийманні кількох однорідних за якістю насіння партій, що надійшли від одного колгоспу, радгоспу або глибинного пункту протягом оперативних доби, якість насіння цих партій визначають по середній пробі, виділеної з середньодобової проби.
5. Масу об'єднаної проби, що відбирається від партії переміщуються насіння, встановлюють з розрахунку не менше 100 г на кожну тонну насіння в партії.
6. Для формування об'єднаної проби від партії переміщуються насіння масою до 100 т відбирають по одній точковій пробі масою не менше 300 г від кожних 3 т переміщуються насіння цієї партії; при масі партії до 200 т - по одній4-ТЖ-87.2021.181.001.
7. точковій пробі масою не менше 500 г від кожних 5 т; при масі партії до 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 1000 г від кожних 10 т; при масі партії понад 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 2000 р від кожних 20 т переміщуються насіння цієї партії. Точкові проби відбирають через рівні проміжки часу в залежності від маси партії і швидкості переміщення насіння.
8. Результати визначення якості насіння середньої проби, виділеної з об'єднаної чи середньодобової проби, поширюють на всю партію або на всі однорідні за якістю насіння партії.
9. При контрольному (повторному) визначенні за остаточний результат приймають результат початкового визначення, якщо розбіжність між результатами первинного і контрольного (повторного) визначення не перевищує допустиме розходження, яке встановлюється за результатом контрольного (повторного) визначення, а якщо перевищує - то за остаточний приймають результат контрольного ( повторного) визначення.
10.Допустиме розбіжність при визначенні конкретного показника якості встановлено стандартом на відповідний метод визначення.
Зміст:
1 Історія, структура і перспективи розвитку підприємства
2 Характеристика готової продукції
3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
4 Опис технологічного процесу
5 Матеріальний баланс виробництва
6 Основне та допоміжне обладнання, внутрішньоцеховий транспорт
7 Енергетичні витрати виробництва
8 Норми технологічного режиму, контроль та керування технологічним процесом,
засоби автоматизації
9 Стандартизація і контроль якості продукції
10 Аварійні ситуації виробництва
11 Характеристика виробничих приміщень і компонування обладнання
12 Допоміжні, складські, адміністративно-господарські та побутові приміщення
13 Засоби та заходи охорони праці
14 Засоби та заходи охорони довкілля
15 Організаційно-економічна частина
16 Шляхи раціоналізації та вдосконалення виробництва
Список літератури
Дата добавления: 26.04.2021
|
3248. АГСВ Автоматический контроль загазованности | Компас
Датчики сигнализатора имеют уровень взрывозащиты, повышенная надежность против взрыва по ГОСТ 12.2.020, обеспечиваемый видами взрывозащиты: взрывонепроницаемая оболочка (d) по ГОСТ 22782.6 . Датчики предназначены
для применения во взрывоопасных зонах согласно классификации гл. 7.3.
"Правил устройства электроустановок", в которых возможно образование
взрывоопасных смесей газов и паров с воздухом категории ІІА группы Т1 по
ГОСТ 12.1.011. Блок управления устанавливается вне взрывоопасных зон.
Первичные средства автоматизации устанавливаются по месту, на ж.б.-конструкциях, вторичные приборы, а также аппаратура, питания и сигнализации - на стене в помещении отделения.
Кабельные трассы прокладываются в трубе гофрированной из не горючего ПВХ по стенам, в металлорукаве РЗ-Ц, в каб. лотке 40х20, подвешиваются на троссе.
Общие данные
Схема автоматизации. Ввод природного газа
Схема автоматизации. Природный газ к шахтной печи, к эндогенератру и шкафу распределения технологических газов
Схема электрическая принципиальная контроля и регулирования загазованности
Схема соединения внешних проводок. Варта 1-03 поз.1
Схема соединения внешних проводок. Варта 1-03 поз.2
План расположения оборудования и внешних проводок
Дата добавления: 29.04.2021
|
3249. Курсовий проект - МДК Підсилення конструкцій робочої площадки виробничої будівлі | AutoCad
Розміри у плані
L1 = 13 м;
L2 = 5 м;
L3 = 4 м;
n = 4.
3. Крок балок настилу БН: 1,3 м.
4. Тип настилу: ст.
5. Відмітка підлоги робочої площадки, м: 10,4.
4. Характеристичне навантаження на перекриття, кПа: 20.
5. Матеріал сталевих конструкцій:
- балок настилу: С375; - головних балок: С285; -колон: С255;
6. Орієнтація осей перерізу відносно головної балки: в
7. Конструкція підлоги: а
а) асфальтобетон (t=25мм); підстилаючий шар з бетону класу С8/10 (t=80,мм); сталевий робочий настил.
8. Границя текучості сталі балок і колон за випробуванням зразків:
m10_1 Ryni = 215, 228, 199, 239, 225, 246, 217, 236, 229, 247
9. Відсоток підвищення несучої здатності елементів, 50%
10. Відсоток зусилля в елементах на час підсилення, 25% (від несучої здатності).
11. Тимчасовий опір сталі балок і колон: Run0=1,4Ryn0
12. Матеріал підсилення балок С255
13. Рік спорудження будівлі: 1935
14. Спосіб підсилення: збільшенням перерізу:
15. Клас наслідків (відповідальності) будівлі: СС2.
16. Клас конструкцій за НДС: 1-й.
17. Середовище експлуатації: середньоагресивне.
18. Будівля: неопалювана.
Дата добавления: 29.04.2021
|
3250. Курсовий проект - Газопостачання (105000 люд. ) м. Житомтр | AutoCad
1. Вихідні дані
2. Газопостачання міста
2.1. Характеристика об’єкту газифікації
2.2. Визначення густини і теплоти згорання природного газу
2.3. Розрахунки витрат газу на побутові та комунальні потреб
2.4. Розрахунки річних та годинних витрат газу на потреби опа-лення, вентиляцію та гаряче водопостачання
2.4.1 Витрати газу на потреби опалення та вентиляцію
2.4.2. Витрати газу на гаряче водопостачання
2.5. Розподіл навантажень витрат газу
2.6.Вибір та обгрунтування системи газопостачання
2.7.1. Визначення оптимальної кількості ГРП
2.8.2. Підбір обладнання для ГРП
2.9. Гідравлічні розрахунки газопроводів
2.9.1. Мета гідравлічних розрахунків газопроводів
2.9.2. Розрахункові формули
2.9.3. Методика гідравлічних розрахунків газопроводів за
номограмами
2.9.4. Розрахункові витрати газу на ділянках
2.9.4.1. Газопроводи з зосередженими споживачами
2.9.4.2. Газопроводи з рівномірно розподіленними
споживочами
3. Газопостачання житлового будинку
3.1. Загальні положення
3.2. Визначення розрахункових витрат
3.3. Гідравлічні розрахунки дворових та внутрішніх
газопродів
Література
| | | | |
|
|
| 2
| | | | | |
|
|
|
20 | | | | -них котельних | |
|
|
|
| | | | | |
|
25 |
2 |
|
Дата добавления: 29.04.2021
3251. Курсовий проект - Вентиляція школа на 400 місць в м. Рівно | AutoCad
- 380мм. Перегородки мають товщину 125мм. Стіни обшту-катурені: зовнішня штукатурка з вапняно-цементно-піщаного розчину завтовшки 15мм, внутрішня штукатурка з вапняного розчину завтовшки 10мм.
Віконні отвори заповнені склопакетами. Розмір вікон 1,75м х 1,4м (h).
Перекриття будівлі із збірних багатопустотних плит завтовшки 240мм. По ж/б плитах другого поверху є шар утеплювача із стягуванням з цементно-піщаного розчину 5 = 20мм. Утеплювач - керамзитовий гравій щільністю 300 кг/м.
Будівля без підвалу.
Підлоги паркетні, по чорній підлозі - на лагах по стовпчиках. Товщина паркетної клепки 20мм, чорна підлога з соснових дошок завтовшки 40мм.
Вхідні двері - подвійні.
Зміст:
Загальні дані
1. Розрахункові параметри зовнішнього повітря
2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря
3. Визначення кількості шкідливостей, що поступають в приміщення
3.1 Розрахунок надмірних теплонадходжень
3.1.1. Теплонадходження від людей
3.1.2. Теплонадходження за рахунок сонячної радіації
3.1.2.1. Теплонадходження через скління
3.1.2.2. Теплонадходження через покриття
3.1.3. Теплонадходження від охолоджених продуктів
3.1.7. Тепловий баланс
3.2. Визначення вологовиділень
3.2.1. Вологовиделення від людей
3.2.2. Вологовиделення від гарячої їжі
3.2.3. Вологовиділення від поверхні води
3.3. Надходження діоксиду вуглецю від людей
4. Розрахунок процесів обробки повітря і визначення розрахункового повітрообміну за допомогою I-d діаграми
4.1. Теплий період
5. Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності
6. Особливості пристрою вентиляції громадських будівель
6.1. Загальні вимоги до вентиляції цивільних будівель
6.2. Особливості вентиляції житлових будівель
7. Конструювання систем вентиляції
7.1. Прилади для огорожі зовнішнього повітря, повітророзподільне устаткування
7.2. Розміщення вентиляційних каналів і повітроводів
7.3. Розміщення припливних і витяжних установок
8. Розрахунок повітророзподілення
9. Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції
10. Розрахунок повітряних фільтрів
11. Вибір вентилятора
Література
Дата добавления: 30.04.2021
|
3252. КМ(КЖ) Двухярусная эстакада L=34м | AutoCad
2. КЖ-1 План фундаментов эстакад, Ф-1, Разрез 1-1, Разрез 2-2,Спецификация металлических элементов фундаментов
3. КЖ-2 Сетка (поз. 2), Сетка (поз. 3), Сетка (поз. 4), Разрез 3-3, Узел 1, Вид А
4. КМ-1 План колонн и связей по колонна, Узел 5, Узел 6, План балок, косоуров и связей первого яруса эстакад (отм. +1.900),
5. КМ-2 План балок, косоуров и связей второго яруса эстакад (отм. +4.200), Вид А, Вид Б, Разрез 1-1
6. КМ-3 План настила и стоек ограждения первого яруса, План настила и стоек ограждения второго яруса, Узел 5, Узел 6
7. КМ-4 Узел 1, Вид В, Узел 2, Узел 3, Узел 4, Вид Г, Вид Д, Разрез 2-2, Разрез 3-3, Разрез 4-4
8. КМ-5 Узел 7, Узел 8, Узел 9, Узел 10, Узел 11, Узел 12,Узел 13, Узел 14, Вид Е, Вид Ж, Вид И, Вид К, Разрез 5-5
9. КМ-6 Узел 15, Вид Л, Разрез 6-6, Разрез 7-7
10. КМ-7 Узел 16, Вид М, Разрез 8-8
11. КМ-8 Узел 17, Узел 18, Узел 19, Узел 20, Узел 21, Вид Н, Вид П, Разрез 9-9, Разрез 10-10
12. КМ-9 Связь СВ-1, Связь СВ-2
13. КМ-10 Спецификация металлических элементов каркаса эстакады
Дата добавления: 30.04.2021
|
3253. Курсова робота - П’ятиповерховий житловий будинок з приміщеннями громадського типу м. Тернопіль | AutoCad
- без каркасна із несучими цегляними стінами Основними несучими конструкціями, які забезпечують міцність і стійкість будинку цегляні стіни, збірне перекриття, залізобетонний збірний стрічковий фундамен Просторова жорсткість і стійкість будинку забезпечується анкеруванням перекриття з поперечними зовнішніми і внутрішніми стінами.
Зміст:
Вступ 2
1. Вихідні дані для проектування
1 1. Аналіз існуючих будівель 4
1 2. Вихідні дані для проектування 6
2. Генеральний план ділянки 6
3. Об’ємно планувальні рішення 9
4. Конструктивні рішення 10
4.1. Фундаменти 10
4 2. Зовнішні та внутрішні стіни 11
4.3. Перегородки 11
4.4. Перемички 12
4.5. Перекриття 12
4.6. Сходи 13
4 7. Вікна і двері 13
4 8. Підлога 15
4 9. Дах і покрівля 16
4 10. Зовнішнє оздоблення 16
4 11. Внутрішнє оздоблення 17
5. Санітарно-технічні і інженерне обладнання будівлі 17
6. Протипожежні заходи 17
7. Теплотехнічний розрахунок 19
7 1. Розрахунок утеплення зовнішньої стіни 19
7 2. Розрахунок утеплення покрівлі 21
Список використаної літератури 23
Зовнішні і внутрішні стіни виконуються з рядової повнотілої керамічної цегли пластичного пресування по ДСТУ Б В.2.7-80-98 марки М125 на цементно- піщаному розчині М100 з зовнішнім утеплювачем. Горизонтальний та вертикальний шов кладки – 10 мм. Повздовжні та поперечні зовнішні стіни виконують несучі та огороджувальні функції. Товщина кладки зовнішніх стін без врахування утеплювача та вапняно-піщаного розчину приймається 510 мм. Товщина внутрішніх стін становить також 510 мм.
У місцях спряження стін в кладку закласти горизонтальні арматурні сітки вічком 40x40 ø4Вр-1 довжиною 120 см в кожну сторону через 12 рядів кладки по висоті.
В внутрішніх стінах кухні та санвузлів, запроектовані вентиляційні канали, які піднімаються вгору над парапетами на 0,5 м. Розмір вентиляційної шахти 250х120 мм, також в стінах розташовані комунікації холодної та гарячої води. Під слоїм штукатурки знаходяться електромережеві комунікації.
Дата добавления: 03.05.2021
|
3254. КМ Влаштування конструкцій для підвісної стелі з посиленням перегородок | AutoCad
Загальні бані;
Схема існуючих конструкцій перекриття;
Схема пібвісної стелі згібно з ДП;
Схема розташування конструкцій ОВіК згібно завбання;
Карта навантажень на чорнову стелю;
Схема розташування елементів кріплення піббісної стелі;
Схема розташування конструкцій піббісної стелі;
Вузол 1 Розріз 1-1. Вузол 2;
Специфікація елементів конструкцій стелі Вузол 3;
Вузол 4 (Схема кріплення чорнової стелі);
Вузол Б (Кріплення бо існуючих балок);
Схема розташування перегоробок. Карта навантажень на чорнову стелю пібсобних приміщень;
Схема розташування стійок пібсилення;
Схема розташування прогонів;
Розріз 2-2, 3-3. Вузол 6 Розріз 4-4, 5-5, 6-6. Вузол 7;
Розріз 1-1, 8-8;
Розріз 9-9. Вузол 8;
Специфікація елементів пібсилення перегоробок;
Дата добавления: 05.05.2021
|
3255. Курсовая работа - ВиВ Типовой жилой 5-ти этажный дом Донецкая обл. | AutoCad
Глубина подвала – 2.2 м
Высота цоколя – 0,55 м
Количество этажей – 5
Нормы расхода воды в сутки среднего водопотребления, = 300 л/сут
Наименьший гарантийный напор воды в городской магистрали – 26.5 м
Глубина промерзания грунта – 1.1м
Высота этажа – 2.8 м
Район строительства: Донецкая область
Высота установки ванны 1м
Содержание: ВВЕДЕНИЕ 3
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ 3
1.ПРОЕКТИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ВНУТРЕННЕГО ХОЛОДНОГО ВОДОПРОВОДА 4
1.1. Устройство вводов. 5
1.2. Трассировка внутреннего водопровода 6
1.3. Трубы. Санитарно-техническая и запорно-регулирующая арматура 6
1.4. Гидравлический расчет системы холодного водопровода 7
1.5. Подбор приборов для измерения количества и расхода воды 8
2.ПРОЕКТИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ВНУТРЕННЕГО ВОДООТВЕДЕНИЯ 11
2.1. Трассировка внутренней системы водоотведения. 11
2.2. Расчет стояков и выпусков. 11
2.3. Трассировка внутриквартальной сети 14
2.4. Расчет расходов сточных вод во внутриквартальной сети 15
2.5. Гидравлический расчет внутриквартальной сети. 15
ЛИТЕРАТУРА 18
Дата добавления: 04.05.2021
|
© Rundex 1.2 |
| |
